Порівняння ґендерних розривів в Грузії, Молдови та України: Попередній кількісний аналіз даних з ґендерних питань

Майкл Емерсон, Loes Debuysere, Kirsten Devlieger
Порівняння ґендерних розривів в Грузії, Молдови та України: Попередній кількісний аналіз даних з ґендерних питань

Резюме

У статті досліджуються різні типи ґендерних розривів, які існують у сприйнятті та участі молдовських, грузинських та українських громадян у політичній, соціальній та економічній сферах. Метою цього попереднього дослідження є не лише аналіз ґендерних відмінностей між трьома східноєвропейськими країнами, які уклали угоди про асоціацію (УА) з ЄС, але й порівняння їхніх показників з даними вибраної групи країн ЄС. Ця робота показала, що в той час, коли в трьох країнах УА можна виявити низку істотних ґендерних розривів, у багатьох випадках вони істотно не відрізняються від ґендерних відмінностей в країнах ЄС.

 

Більш конкретно, з попереднього кількісного аналізу можна зробити такі ключові висновки:

 

  • Усі громадяни в трьох країнах УА, які ми досліджували, відносно задоволені рівнем ґендерної рівності у своїх країнах, особливо в порівнянні з іншими нагальними проблемами, такими як корупція або неналежне управління. Жінки, однак, задоволені меншою мірою, ніж чоловіки, але в більшості випадків різниця незначна, і не лише в питаннях ґендерної рівності, а також щодо інших демократичних цінностей, таких як вільні і чесні вибори, соціальна справедливість або рівні права.
  • Жінки в трьох країнах УА, як правило, піклуються більше, ніж чоловіки, про проблеми, які безпосередньо впливають на домогосподарства: низький рівень життя, бідність, висока вартість житла або доступність медичної допомоги. Ці сфери є також тими, в яких жінки прагнуть більшої підтримки зі сторони ЄС.
  • Всі три країни УА мають високий рівень ґендерної рівності в двох основних сферах: доступ до освіти та державних закладів ситеми охорони здоров’я. І ​​в цьому аспекті їх можна порівняти з країнами-членами ЄС. Проте, у сфері політичного представництва показники не такі високі.
  • В цілому, ґендерні розриви в оплаті праці, як для подібної роботи, так і з точки зору загальної середньої заробітної плати, є значними як у групі країн УА, так і в групі країн ЄС, використаній для порівняння. З точки зору участі в офіційній зайнятості, жінки в країнах УА не тільки менш активні, ніж їхні колеги-чоловіки, але й є такими у порівнянні з жінками країн ЄС. Крім того, жінки в країнах УА значно менше зайняті на умовах неповного робочого часу, ніж жінки в країнах ЄС.
  • Всі три країни УА, як і група країн ЄС, яку використали для порівняння, стикаються із значними галузевими ґендерними відмінностями як у вищій освіті, так і в офіційній зайнятості. При цьому жінки надають перевагу соціальному сектору, тоді як чоловіки переважно працюють і займаються дослідженнями у сферах, пов’язаних з промисловістю.